Що може захистити лазерна система протидії дронам? Рішення для безпеки на малих висотах в аеропортах, на енергетичних об’єктах і важливих територіях

Безпілотник поблизу злітно-посадкової смуги аеропорту може заважати зльоту й посадці літаків. Дрон, що наближається до електростанції, підстанції або нафтохімічного об’єкта, може вести несанкціоновану розвідку чи навіть становити загрозу для критично важливого обладнання. У військових таборах та на інших важливих охоронюваних територіях безпілотники з небезпечним корисним навантаженням створюють ще серйозніші ризики для безпеки. Усі ці загрози мають спільну рису: безпілотники можуть наближатися до важливих об’єктів на малій висоті, тоді як традиційні наземні засоби спостереження самі по собі не здатні надійно забезпечити весь цикл — від виявлення цілі до ефективного реагування. Лазерні системи протидії дронам — це технологія фізичного захисту, призначена для розв’язання таких проблем безпеки на малих висотах. Поєднуючи радіолокаційне виявлення, супроводження цілей, автоматичне оповіщення та вплив високоенергетичним лазером, вони захищають важливі об’єкти. Система виявляє дрони за допомогою радара й безперервно отримує інформацію про ціль від засобів супроводження. Коли виконано умови застосування, високоенергетичний лазер чинить тепловий вплив на ціль, пошкоджуючи її корпус або критичні компоненти та позбавляючи можливості нормально літати.

Які важливі об’єкти можуть захищати лазерні системи протидії дронам?

Лазерні системи протидії дронам насамперед застосовують там, де висувають підвищені вимоги до безпеки на малих висотах: в аеропортах, на електростанціях, підстанціях, нафтогазових об’єктах, у нафтохімічних парках, на промислових базах, у військових таборах та в місцях проведення масштабних заходів. Основні потреби цих територій щодо захисту від дронів — не допустити наближення несанкціонованих безпілотників до важливих об’єктів і зменшити ризики незаконної розвідки, небезпечного корисного навантаження, пошкодження обладнання та інцидентів, що загрожують людям. Аеропортам потрібно запобігати втручанню дронів у роботу авіації; енергетичні об’єкти й промислові парки мають захищати важливе обладнання; військові табори та особливо важливі території повинні протидіяти розвідці на малих висотах і можливим атакам; місця масових заходів потребують посиленого контролю безпеки повітряного простору над скупченнями людей. Розгортання систем протидії дронам із радіолокаційним виявленням, безперервним супроводженням, оповіщенням і кінцевим впливом дає змогу створити на цих об’єктах комплекснішу систему безпеки на малих висотах.

Чому лазерні системи протидії дронам можуть реагувати на вторгнення безпілотників?

Основою лазерної системи протидії дронам є поєднання точного супроводження цілей і високоенергетичного лазера. У комплексній системі захисту на малих висотах радар виявляє повітряні цілі за допомогою електромагнітних хвиль. Він не залежить від природного освітлення, тому може безперервно контролювати активність дронів удень, уночі та за деяких умов обмеженої видимості. Після виявлення цілі система за допомогою засобів супроводження отримує дані про її положення та рух для подальших дій. Конкретний спосіб взаємодії радара з іншим обладнанням залежить від конфігурації системи. Коли ціль відповідає умовам застосування, високоенергетичний лазер спрямовує концентровану світлову енергію на поверхню дрона. Поглинання енергії спричиняє локальне підвищення температури; у міру накопичення тепла критичні компоненти пошкоджуються, що зрештою порушує здатність безпілотника літати. На відміну від радіочастотного глушіння, лазерна протидія впливає на ціль фізичним тепловим способом і не залежить від переривання сигналів зв’язку або навігації дрона. Система також має функцію автоматичного реагування. За умови дотримання попередньо встановлених вимог щодо дозволу та безпеки, якщо після оповіщення оператор не відповідає, відповідна процедура впливу запускається автоматично. Таке поєднання супроводження цілей, системного оповіщення та спрямованої лазерної енергії забезпечує важливим територіям високоавтоматизований засіб захисту на малих висотах.

Як лазерні системи протидії дронам забезпечують захист удень, уночі та в тумані?

Захист важливих об’єктів на малих висотах не може обмежуватися денним часом. Безпілотники можуть наближатися до охоронюваної території вночі, на світанку або за обмеженої видимості, зокрема в тумані. Радіолокаційне виявлення є важливою технічною перевагою таких систем. На відміну від звичайних камер видимого діапазону, радар виявляє цілі, випромінюючи й приймаючи електромагнітні хвилі, без залежності від природного світла. Уночі або в туманну погоду він також може виявляти й визначати місцеположення цілей, зменшуючи вплив поганої видимості на здатність знаходити дрони. За наявності відповідних засобів супроводження та впливу інформація від радара допомагає системі безперервно контролювати дрони й забезпечує основу для точного наведення лазерного обладнання. Поєднання радіолокаційного виявлення з лазерним впливом зменшує залежність від візуального спостереження людиною та підвищує здатність до безперервного захисту вдень, уночі й за обмеженої видимості.

Як обрати лазерне обладнання для протидії дронам? Чим відрізняються переносні та стаціонарні системи?

Різні завдання захисту висувають різні вимоги до обладнання. STELLARGRID AEROSPACE пропонує переносну лазерну систему протидії дронам HE-P10 та стаціонарну систему HE-P21. Вони відрізняються потужністю лазера, способом живлення, габаритами обладнання та сферою застосування. HE-P10: для завдань захисту на малих висотах із потребою гнучкого розгортання HE-P10 — переносна лазерна система протидії дронам класу 2 кВт із живленням від акумуляторів. Загальна маса компонентів системи не перевищує 55 кг. Дальність дії лазера становить щонайменше 0,5 км, а дальність оптико-електронного супроводження — щонайменше 1,5 км. Переносна конструкція краще підходить для тимчасової охорони, мобільного розгортання та завдань з обмеженим електроживленням на місці. Для клієнтів, яким потрібно часто переміщувати обладнання, важливими критеріями вибору є маса, спосіб живлення й умови розгортання. HE-P21: для стаціонарних зон захисту та тривалого чергування HE-P21 — стаціонарна лазерна система протидії дронам класу 3 кВт із живленням від мережі змінного струму 220 В. Дальність дії лазера — щонайменше 0,7 км, дальність оптико-електронного супроводження — щонайменше 1,5 км, а тривалість лазерного випромінювання — щонайменше 120 секунд. Порівняно з переносним обладнанням HE-P21 краще підходить для місць, де можливе стаціонарне встановлення та є стабільне електроживлення, наприклад енергетичних баз, промислових об’єктів та інших територій із потребою тривалого захисту. Різне призначення цих систем також підкреслює важливий аспект їх практичного використання: захисні можливості не можна оцінювати лише за потужністю. Потрібно також ураховувати умови розгортання, час роботи, характеристики оптико-електронного супроводження, технічне обслуговування та вимоги безпеки на місці.

Від досвіду розроблення радарів до застосувань у сфері безпеки на малих висотах

Захист на малих висотах передбачає використання кількох технологій. Радар збирає інформацію про цілі; оптико-електронне обладнання забезпечує додаткове спостереження й супроводження; платформа моніторингу об’єднує відповідні дані; а лазерне обладнання спрямованої енергії пропонує технологію кінцевого впливу, придатність якої можна оцінити для конкретного завдання. STELLARGRID AEROSPACE має 15 років досвіду досліджень і розробок у галузі радіолокації. Діяльність компанії охоплює радіолокаційні системи, ключові радіочастотні компоненти, безпілотні системи та лазерне обладнання для протидії дронам. Компанія сформувала технологічний і продуктовий портфель для різних сценаріїв застосування та прагне пропонувати технологічно передові рішення за конкурентними цінами як один із найкращих варіантів вибору. Для аеропортів, енергетичних об’єктів, промислових парків та інших важливих охоронюваних територій правильний вибір обладнання для протидії дронам не лише допомагає вдосконалити систему безпеки на малих висотах, а й досягти кращого балансу між технічними характеристиками, ефективністю розгортання та довгостроковими інвестиціями.